
Не розум від книг, а книги від розуму створились

Лохвиця
ІСТОРИКО – КУЛЬТУРНІ ПАМ’ЯТКИ МІСТА
Постановою Ради Міністрів УРСР № 532 від 24 листопада 1976 р. Лохвиця занесена до переліку малих і середніх міст України, що мають пам’ятники історії, архітектури і містобудування.
Будинок Товариства сільських господарів
Пам’ятка архітектури та містобудування місцевого значення
Заслуговує на увагу пам’ятка архітектури міста – споруджений у 1907 році будинок Лохвицького Товариства сільських господарів. Є свідчення, що в проектуванні будинку приймав участь відомий український архітектор Василь Григорович Кричевський. Зараз у цьому приміщенні знаходиться Публічна бібліотека ім. Г.С.Сковороди.
На той час у повітовому центрі було вже чимало красивих будівель, але ця – одна з кращих: цегляна, з високою стелею і великими вікнами. Цегляні стіни викладено було так міцно й надійно, що ані перекосів, ані тріщин. І це на вапняному мулярному розчині – цементу тоді не було. Будівництво споруди не випадкове, тому що на початку ХХ століття Лохвицьке товариство сільських господарів було однією із провідних сільськогосподарських структур не тільки Лохвицького повіту, а й Російської імперії.
За легендою, яка переписана майже в кожній книзі про історію Лохвиці, башти на даху були застеклені й через них в актову залу на другому поверсі потрапляло додатково денне світло. Однак, архітектор Іван Биков (добре відомий за публікаціями про долю історичних будівель) не погодився.
– При всій повазі – куполи на даху не скляні, а звичайні – дерев’яний каркас, а покриття металеве, по площинах – шашкою, – пише Биков. – Це звичайний декоративний прийом у значних будівлях тих часів.
Земська учбова реміснича майстерня
У західній частині міста розташований колишній тракторний двір колгоспу ім. Тесленка. Увагу привертає старовинна будівля однієї з майстерень. Споруджена вона ще на початку ХХ століття. З 1903 р. тут знаходилась земська учбова реміснича майстерня.
Будинок ЗОШ І – ІІІ ст. №3
Неподалік колишньої земської учбової ремісничої майстерні – територія школи №3. Двоповерховий будинок школи, споруджений у 1914 р. є пам’яткою культури – до революції тут безпосередньо знаходилася реміснича школа, яка мала столярний, слюсарний та ковальський відділи.
Є дані, що саме тут у 1928-1931 роках почав функціонувати Лохвицький
механічний технікум, переведений згодом на ст. Сталінку / теперішня ст. Сула в м. Заводське.
З 1932 р. в приміщенні діяла семирічка, яка напередодні Другої світової війни стала середньою.
Свого часу в ній навчався Герой Радянського Союз С.Ф.Севастьянов
та письменник М.Є. Петренко.
У вересні 1941 р., гітлерівці перетворили школу на казарму, пізніше
тут розміщався воєнний госпіталь.
Після визволення краю від окупантів в будинку функціонує школа.
Нині загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів №3.
Будинок краєзнавчого музею ім. Г.С.Сковороди
Будівля Лохвицького краєзнавчого музею ім. Г.С.Сковороди була споруджена у 1865 році. В різні роки тут діяли: повітовий суд, в якому відбувався судовий процес над активними учасниками революційних подій 1905 – 1907 років, в тому числі – письменником А.Ю.Тесленком, у 1919р. червоні розмістили у цьому будинку ЧК, у 1920 – 1930 приміщення було відведене під дитячий будинок , у 1942 – 43 рр. гітлерівці розмістили тут радянських військово – полонених вірменів, з яких намагались сформувати іноземний легіон. Після визволення Лохвиці в будинку знаходилися фотоательє та майстерня по ремонту примусів, велосипедів та іншої побутової техніки.
З 1947 року музей.
Нині це краєзнавчий музей ім. Г.С.Сковороди