5 січня 2025 року виповнюється 90 років від дня народження Миколи Даниловича Сома, українського поета-шістдесятника, поета-пісняра, прозаїка. Він із тих виразників національного болю, долі й справдженої надії на відродження, чиєю з’явою на світ Україна відповіла на сталінський геноцид. Воістину – син своєї землі, її честь, слава й гордість. Наділений яскравим поетичним талантом, він сповна повернув його рідному народові, не дбаючи про бодай найменший особистий зиск. Невтомний письменник-фольклорист написав десятки поетичних і і прозових книжок, Його лірична душа залишила Україні у спадок чимало популярних пісень. А потім знову повернувся до того, з чого колись починав – до гумору. Адже тоді його сатиричні мініатюри, веселі та в’їдливі,ходили по руках, з’являлися в різних виданнях. А найголовніший свій талант – бути Людиною завжди й за будь-яких обставин – винахідливий, гострий і дотепний словотворець, великий життєлюб, взірець вірності, порядності, надійності виплекав у собі сам і проніс через усе життя. Ювілейній даті присвячений перегляд літератури для юних користувачів бібліотеки «…І навіть плачу неповторним сміхом».

8 січня 2025 року виповнюється 90 років від дня народження Василя Андрійовича Симоненка, українського поета, журналіста. «Для співу свого, для думи своєї в щасливу мить народила його Україна. І він за прикладом найкращих наших поетів, синівською відданістю їй віддячив, напруженим, чесним горінням душі… Справді, як молодий витязь, звівся він у нашій поезії, і так виразно чуємо його свіжий, мажорний, юнацьки бадьорий голос» - писав про нього Олесь Гончар. Радісно від думки, що він і сьогодні йде до нас,ми відчуваємо його тверду ходу. Несе він поезію, мов щире золоте зерно, несе пісню, барвінком та рутою уквітчану, несе мову материнську, чарівну, рідну українську. І летять до нас через роки та десятиріччя його «рожеві лебеді материнства», несучи на своїх крилах «материнську добру ласку», зачаровуючи казками з «сивими очима» та сиплючи уночі сургучевими зорями… Ювілейній даті присвячений перегляд літератури для юних користувачів бібліотеки «Муками натягнута душа».

25 січня 2025 року виповнюється 400 років від дня народження Марусі Чурай, української народної поетеси. Її авторство приписують найвідомішим пісням, які по праву вважаються скарбами нашої народної творчості: «Віють вітри, віють буйні», «Засвіт встали козаченьки», «Ішов милий горонькою», «Болить моя головонька», «Прилетіла зозуленька», «Шумить-гуде дібровонька», «На городі верба рясна», «Грицю, Грицю, до роботи», «Зелененький барвіночку», «В кінці греблі шумлять верби», «Летить галка через балку», «Котилися вози з гори», «Ой не ходи, Грицю» та багато інших. Особистість талановитої піснетворки, цієї самобутньої малоросійської Сафо, що жила за часів визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, хвилювала багатьох діячів української культури. Вона живе у баладах Левка Боровиковського «Чарівниця» та Степана Руданського «Розмай», у драмі Михайла Старицького «Ой не ходи, Грицю», у повісті Ольги Кобилянської «У неділю рано зілля копала», у драмах Володимира Самійленка «Маруся Чураївна» та Любові Забашти «Дівчина з легенди», у драматичній поемі Івана Хоменка «Маруся Чурай», у романі у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай». Ювілейній даті присвячений перегляд літератури для юних користувачів бібліотеки «Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа».

27 січня 2025 року виповнюється 235 років від дня народження Петра Петровича Гулака-Артемовського, українського поета, перекладача, культурно-громадського діяча, який слідом за Іваном Котляревським утверджував українську мову як мову самобутньої національної культури, заклав основи нової української літератури, вніс неоціненний вклад у розвиток освіти. З його іменем пов’язано виникнення в українській літературі ряду нових жанрів: байка, балада,філософський вірш,, послання, віршові гуморески, приказки, побрехеньки. Поетична майстерність П.Гулака-Артемовського зумовила неослабний інтерес і сучасного читача до гумористично-сатиричних творів байкаря, поета, перекладача і гумориста. Його твори – то цілий поетичний світ, різнобарвний і строкатий, веселий і сумний, то життя українського народу початку 19 століття. Ювілейній даті присвячений перегляд літератури для юних користувачів бібліотеки «Батько української байки».