Відомості про перші окремі бібліотеки на території району:

   В Полтавській губернії в середині 19 століття першим бібліотечним закладом в місті Лохвиці була створена в 1872 році приватна бібліотека Н.Пижової.

    В 1887 році відкрилась бібліотека при Лохвицькому Товаристві сільських господарів виключно для забезпечення членів Товариства сільськогосподарською літературою і періодичними виданнями. Бібліотекарем була Марія Івченко.

  19 лютого 1889 року Лохвицьким Товариством сільських господарів на кошти окремих внесків та абонплати було відкрито громадську бібліотеку.

  19 грудня 1889 року загальні збори Товариства після доповіді його члена В.А.Івченка прийняли відповідну постанову і з лютого 1890 року бібліотека з читальнею стала обслуговувати місто, навіть, частину Лохвицького повіту (перша публічна бібліотека).

Службовці сільськогосподарського Товариства і Лохвицького земства мали право користуватись фондами бібліотеки безкоштовно, для решти була запроваджена платна підписка. Помірна, майже символічна ціна на послуги робила бібліотеку доступною для всіх зацікавлених, нею охоче користувались навіть сільські вчителі. Фінансувалась за рахунок окремих внесків засновників і абонементної плати. Діяв добовий абонемент: за користування книгами і журналами бралась плата 5 коп., газетами – 2 коп.

Наприкінці 1890 року цей заклад налічував 948 назв книг та 40 періодичних видань, із них – 180 назв книг і 17 газет та журналів були загального змісту, числився всього 261 підписчик. Бюджет закладу становив 318 крб. 24 коп.

У 1910 р. підписчиків було 413, з яких 109 користувались послугами бібліотеки безкоштовно. В користуванні було 42 періодичних видання, видано 11645 книг. Станом на 1911 рік бібліотечний фонд становив понад 6 тисяч томів, з них загального змісту – 3,5 тис., сільськогосподарського – до 2,5 тисяч, не рахуючи періодичних видань. Баланс бібліотеки сягав 100 крб., причому прибуток складався з абонементної плати, субсидій земства, кредитного Товариства, пожертвувань та інших дрібних надходжень.

З часу заснування бібліотеки немало пожертвувань було зроблено безпосередньо книгами – видавець з Москви Кузьма Терентійович Солдатенков, Петро Миколайович Андріяшев подарували енциклопедичний словник Ф.А.Брокгауза і Т.А.Ефрона, Микола Ілліч Стороженко, М.І. Туган – Барановський та В.Ф.Русінов принесли в дар свої праці. В 1913 р. В.І.Курський передав завідуючій М.Коссарт близько 15 книг різних авторів. Крім приватних осіб пожертвування робилися Харківською громадською бібліотекою і Румянцевським музеєм. Бібліотечний фонд практично повністю був російськомовним.

Справами бібліотеки спочатку завідувало правління Товариства сільських господарів, але з 1893/94 рр. обираються спеціальні комітети і комісії з числа читачів. Вони самі виписували книги і журнали, вели поточні справи бібліотеки, складали каталог тощо. До бібліотечного комітету входили Є.А. та В.І.Мойсеєнко, Анна Юліанівна Готшальк, Емілія Юліанівна Карташевська, О.Ф.Білявський, З.З.Дунаєвський та інші. У лютому 1917 року до бібліотечного комітету були обрані Я.В.Артюхов, о. Гавриїл Лехницький та О.В.Писарєв.

В зв’язку з витратами на друкування каталогу, що перевищили бюджет, з 1 вересня 1914 року бібліотечний комітет увів підвищену підписну плату і плату за кожне відвідування читальні (1 коп.).

З 1907 року бібліотека містилась в новозбудованому будинку Товариства сільських господарів. Вже в радянські часи на базі бібліотеки Товариства було створено громадську міську бібліотеку. В 1919 році вона ще розміщувалася  за старою адресою в центрі міста, а вже в 1922 р. разом з музеєм вона займала приміщення поруч з Народним будинком по вулиці Лубенській, де за народними переказами в ХVІІІ ст. містилась козацька школа, в якій певний час викладав Г.С.Сковорода. В період святкування 200 – річного ювілею видатного мислителя і народного просвітителя в 1922 році фонди бібліотеки поповнились багатьма новими виданнями. Тоді ж, рішенням Лохвицького повітвиконкому бібліотеці було присвоєно ім’я Г.С.Сковороди.

На 01.01.1935 року всього налічувалось 46 бібліотек, в т.ч. на селі 40. Книжковий фонд становив 36836 примірників, в т.ч. в сільських бібліотеках – 25087 прим. Бібліотек при клубних установах 19, в т.ч. при колбудах 18.

Напередодні Другої світової війни бібліотечний фонд нараховував 16 тис. книг. В двох її відділах працювало 4 бібліотекарі. Війна і фашистська окупація завдала бібліотеці великих збитків – збереглося менше 4 тисяч книг, серед яких були і цінні видання.

Робота бібліотеки в роки Другої світової війни:

У вересні 1941 року книжковий фонд районної бібліотеки налічував 28000 книг. В перші дні фашистської окупації було знищено майже 50% книг: частина книг була спалена, інші пограбовані. З 1941 по 1943 рік призначалися дві комісії для перегляду вцілілих книг, книги політичного змісту були знищені. Під час окупації бібліотека з невеликими перервами продовжувала свою роботу і обслуговувала читачів. При цьому двічі міняла адресу.  Після визволення Лохвиці 13 вересня 1943 року в бібліотеці налічувалось біля 6000 книг.

Відновлена в листопаді 1943 року бібліотека розпочала свою роботу.

До 1976 року в приміщенні працювали 2 бібліотеки: районна дитяча і бібліотека для дорослих.

Рішенням уряду в 1976 році була проведена централізація, яка об’єднала бібліотеки району в одну систему.